Враження стрільця вермахту про Луцьк 1941

Враження стрільця вермахту про Луцьк 1941 Фото: колаж Олександра Котиса
  1. Новина відноситься до:

Німець, заїхавши до Луцька, став у чергу за пивом.

Віллі Кубек – баштовий стрілець бронеавтомобіля розвідувального батальйону 13 танкової дивізії вермахту.

Його воєнний похід по Волині тривав упродовж 24 травня – 3 липня 1941 року. Він вів щоденник, де описував побачене на фронті. В одному місці є його опис перебування в Луцьку.

 

Бронеавтомобіль Віллі Кубека їде Луцьком у 1941. Колаж Олександра Котиса

 

28 червня 1941

Піднімаємося о 8 годині, хоча прокинувся я раніше. Близько 10 години вирушаємо в дорогу, правда, тільки після того, як усунена чергова, не надто серйозна проблема. Але опівдні - знову несправність. Таке враження, що нас переслідує злий дух. Раптово з-під капота йде дим, виявляється, перегорів електропровід.

Дві години - і провід замінений. З розташованої неподалік польової кухні приносили поїсти. Їдемо далі і зустрічаємо 25-й розвідувальний батальйон. Починається дощ.

О 14 годині нам щастить - прибуваємо в якесь досить велике місто. Через нього колоною проходить дивізія за дивізією.

Луцьк

Нам же належить відшукати свою 13-ту танкову дивізію, від якої ми відстали. Проїхати немає ніякої можливості, до того ж йде дощ. Дуже часто зупиняємося і чекаємо.

На превелике полегшення, ми все ж знаходимо правильну дорогу, без зупинок їдемо далі і зовсім випадково зустрічаємо вантажівку з нашої роти. За кермом його Райхе. Разом з ним розвертаємося і їдемо назад до якогось саду, де розташувалися три бронемашини нашої роти. У всіх трьох машин несправність.

Тут же прибуває головний механік з групою ремонтників. Але ми насамперед обідаємо, у Райхе цілий ящик вершкового масла і кілька ящиків цукерок і печива. Особливо доречним виявляється ящик яєць.

Мчимо в місто за пивом. Їдемо через міст, який тільки вчора обстрілювала російська артилерія. Міст хоч і пошкоджений, але цілий (Гнідавський міст, – ХЛ). Місто повністю зруйноване, більшість мешканців покинули його.

Вчора сюди намагалися прорватися 13 російських танків, але всі вони підбиті, частина машин досі догоряють.

У величезній вирві у центрі міста танк Pz.Kpfw III. Взагалі всюди одні тільки вирви та руїни. На будівлі, в якій розташовувався партійний комітет, повним-повнісінько намальованих портретів Леніна, Сталіна та інших партійних вождів.

Біля пивзаводу пожвавлення. Тільки простоявши годину в черзі, я отримав дві 25-літрові бочки пива. Швидко повертаємося. Всі наші кругом тільки й шукають, що поцупити.

Ми починаємо бенкетувати - на кожного припадає з добрий десяток яєць, смажимо яєчню. Залишається ще чотири десятки, їх ми укладаємо в машині. Здалеку доноситься шум бою. Дощ не припиняється, тому влаштовуюся спати в машині - тут хоч, принаймні, сухо.

29 червня 1941

О 6 годині ранку підйом, на сніданок пиво і яйця. Флізенберг і Калле клопочуть біля машини, я чищу зброю. Нам приварюють кріплення радіатора.

Увечері печемо бісквіт, на нього пішло штук 200 яєць, не менше. Ласощі для 25 осіб. Унтер-офіцер Шьонвальд притягнув звідкись порося, хтось смажить зайця.

Оскільки знову почався дощ, спимо в машині. До сих пір ми на своїй легкій бронемашині тільки те й робили, що наздоганяли роту. Не дивно, що машині міцно дісталося.


Переклад Олександра Лудковського.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Олександр КОТИС

Коментарі