Фото похмурого Вінстона Черчіля стало обкладинкою журналу LIFE у травні 1945 року. Він тиражувався на мільйонах плакатів, поштових марках, а з минулого року - на п'ятифунтових банкнотах. Автору, 33-річному Юсуфу Каршу, знімок приніс сто доларів і репутацію генія портретної фотографії. Довелося, правда, для цього повести себе нестандартно.

30 грудня 1941 року британський прем'єр приїхав з візитом в Оттаву і канадський уряд замовив Юсуфу Каршу портрет поважного гостя. Часу було мало, тож фотограф прийшов заздалегідь до кабінету і виставив світло.

Після виступу втомлений Черчіль пішов до кабінету. Необхідність позувати виявилася для нього неприємною несподіванкою.

"У вас дві хвилини і один кадр", - буркнув він фотографу, сів у крісло і закурив сигару.

Сигара не вписувалася у концепцію кадру, яку подумки вибудував Карш. Фотограф попросив Черчіля відкласти її, але той навіть нічого не відповів. Тоді Карш прийняв рішення, на яке ніхто ні до ні після того не наважувався: він вихопив сигару з рота прем'єра і в ту ж мить кинувся до камери.

Зроблений таким чином кадр передає і гнів і рішучість, і розгубленість. Та Черчіль тільки усміхнувся і дозволив зробити ще один кадр.

"Ви навіть лева, який гарчить, змусите стояти струнко заради хорошого кадру", - пожартував прем'єр і потис руку фотографу.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.