Джерело: Інформаційне агентство Волинські Новини

Книгу присвячену книговидавництву на Волині сьогодні у Володимирі-Волинському презентував краєзнавець та журналіст Сергій Синюк.

Організував презентацію Державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир». Його директор Володимир Пикалюк представив публіці автора, а по закінченню презентації подарував Сергію Синюку книги про Володимир-Волинський та вручив Подяку за вивчення історії України та популяризацію історико-культурної спадщини.

Відкрито та щиро, а місцями дотепно Сергій Синюк розповідав про свою нову книгу «Тисячоліття волинської книжності».

«Я починав як прозаїк історичного жанру. Певний час мене цікавила місцева історія – я народився і виріс на крайньому півдні Волині – це місто Шумськ. Коли Володимир був столицею Волинського князівства, то Шумськ був південною столицею Погоринського князівства.

Згодом я сформував розуміння, що писати про історію Волині і не бачити волинської столиці це таке ж саме нахабство як сьогодні з книжкою про Володимир приїхати у Володимир. Це були 90-ті роки і з автобусами було не так розкішно як зараз, і я потратив цілий день на дорогу сюди. Приїхав у Володимир надвечір, нічого толком не побачив, але те, що побачив мене зачарувало. Навіть була ціла епопея як я поїздом Ковель-Львів намагався звідси вирватися о другій годині ночі. Все закінчилося роздертими штанами та розваленим коліном», - пригадав пан Сергій свої перші приїзди до Володимира-Волинського.

До речі, і під час сьогоднішньої зустрічі він вдало пожартував про волинських дорожників:

«Я побачив плакат з написом «Попереду ямковість. Вибачте за тимчасові незручності». Те що наші дорожники вибачилися, це вже зворушує до глибини душі, але з чого вони взяли, що ямковість на наших дорогах може бути тимчасова»?

Як розповів Сергій Синюк, ідею написати книгу про книжників дало з’ясування того, що земля, яка володіє дивовижною, тисячолітньою книжною традицією нею не користується, бо не знає її.

Власне, у книзі йдеться про людей, які в різні часи писали книги саме на великій, історичній Волині, яка починається з Любомльщини і закінчується на Житомирщині. Тут є і літописні князі Ізяслав Мстиславич та Василько Романович, і поліглот Агатангел Кримський і Борис Харчук - людина, якій радянська влада наказала написати протилежний Уласові Самчукові роман з такою ж назвою «Волинь».

Закінчилася презентація жартівливими словами пана Сергія: «Гроші в касу - книгу в масу» та автограф сесією з учасниками заходу.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.