Джерело: Інформаційне агентство Волинські Новини

Після набуття незалежності Україною постала проблема поповнення тролейбусних парків новими машинами, оскільки тролейбуси «ЗиУ» та інші виготовлялися за кордоном.

Також існувала проблема із забезпеченням паливо-мастильних матеріалів автобусних парків, через що істотно збільшилась кількість користувачів електротранспортом. Тому було прийнято рішення почати виготовляти зчленовані тролейбуси з вітчизняних комплектуючих, - йдеться у матеріалі спільноти "Громадський транспорт Луцька" ВКонтакті.

В кінці 1991 року на Київському заводі електротранспорту було випущено перші екземпляри тролейбусів особливо великої місткості «Київ-11». Але як показала практика, КЗЕТ не справився зі своїм завданням якісно, тому виготовляти тролейбуси доручили режимному дніпропетровському підприємству ЮМЗ.

Після доопрацювань в 1992 році були виготовлені перші екземпляри, але вже під назвою «ЮМЗ-Т1». Виробництво «ЮМЗ-Т1» продовжувалося до 1998 року, було випущено близько п'яти сотень таких тролейбусів, які працювали майже у всіх тролейбусних містах України, а також у Кишиневі (Молдова), Мінську (Білорусь). Оренбурзі (Росія) та Таллінні (Естонія).

Тролейбус «ЮМЗ-Т1» має суцільнометалевий кузов вагонного компонування довжиною 18 метрів, споряджена маса 18,1 тонн, два тягових електродвигуни ЕД138У2 потужністю 130кВт кожен, 37 місць для сидіння, а загальна пасажиромісткість 170 осіб.

До Луцька перші чотири тролейбуса «ЮМЗ-Т1» прибули у 1993 році та отримали бортові 188-191. Жителям міста нові тролейбуси дуже сподобались, оскільки були зручнішими та просторішими за «ЗиУ» та «Шкоди», що експлуатувались. Спочатку вважали, що це зчленовані автобуси «Ікарус-280», які до цього працювали та ще й мали схоже оранжеве фарбування.

Протягом 1994 - 1995 років було отримано ще 3 таких тролейбуси (бортові 193-195), але вже сірого фарбування, що були зібранні у Павлограді.

Нові тролейбуси отримали народну назву «гармошка» або «баян» та в основному працювали на найнапруженіших маршрутах №1 та 2. Після будівництва тролейбусної лінії до міського кладовища в село Гаразджа була традиція надавати «гармошки» на Провідну неділю, здебільшого ці тролейбуси здійснювали перевезення школярів по місту на замовлення.

Через скрутне фінансове становище на Луцькому підприємстві електротранспорту в 2009 році від «ЮМЗ-Т1» почали відмовлятися, оскільки їхня експлуатація потребувала більшої кількості коліс та електроенергії. Хоча і були плани їх переробити в "одиночні" машини, вкоротивши їх, як це робили свого часу в деяких тролейбусних підприємствах України. Такі машини значно б менше потребували фінансових витрат на обслуговування.

Проте, необхідно було придбати ліцензію на здійснення даних робіт, яка коштувала достатньо дорого. Тому машини почали списувати: першим порізали у 2010 році борт 188, якому у 2004 році почали робити капітальний ремонт, який так і не завершили. Після цього в грудні 2014 році було списано 189 та 193, які перед цим 5 років простоювали. В лютому 2013 року «гармошки» востаннє працювали на лінії, і всі 4 тролейбуси були списані в жовтні 2015 року

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.