Церкву Різдва Пресвятої Богородиці збудували 1723 року на кошти місцевого поміщика Івана Красицького. З древньої історії церкви лишилося дуже мало даних. Її звели на рівній місцині на підвищенні порівняно з навколишньою місцевістю. Храм мав і має вигляд продовгастого хреста. До 1880 року він був трикупольним. А 1880 року за рахунок прихожан на місці притворного купола звели дзвіницю. Цікавим є те, що храм побудовано вівтарем на південь.

Як пише священик Георгій Михайлов, церква мала іконостас у три яруси і дерев’яну огорожу з ворітьми. Привертає увагу те, що тут була ікона Святителя Миколая давньоруського стилю, яка нині перебуває на державному реєстрі крає­знавчого музею. Невідомо, з якого року, але до 1839-го парафія була в унії. За свідченням професора Теодоровича, 1835 року церкву відвідав борець за возз’єднаня уніатів із православ’ям архієпископ Йосиф Семашко.

Згідно з єпархіальними звітами Волинської єпархії за 1915 рік, причт приходу складав священик і псаломник, які мали будинок неподалік від храму. Землі було 57 десятин. У 1950-ті роки постійного священика в парафії не було. Служби звершували лише на великі свята. Пізніше постійні служби відновили. Ця церква нині є однією з найцінніших пам’яток міста.

Церква у ХХ столітті. Фото з сайту lodomeria.weebly.com

Церква Різдва Пресвятої Богородиці - наші дні. Фото Олександра Котиса

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.