Джерело: Ковельська міська рада

У Ковельському історичному музеї відкрито виставку двох приватних колекцій – ковельчанки Мирослави Гудим та жителя селища Заболоття Ратнівського району Василя Головія.

Мирослава Гудим – викладач Ковельської художньої школи, мистецтвозна-вець. Вишивки почала збирати зі студентських років. Спочатку це були родинні рушники. Згодом збірка поповнилася виробами авторів з різних регіонів Волині. На жаль, більшість вишивальниць і ткаль, роботи яких представлені на виставці, є невідомими.

Зібрані вишиті і ткані речі датуються ХХ століттям. Тут є рушники і дві сорочки 20-30-их років, які мають здебільшого рослинні та зоо-орнаменти. Вишиті червоно-чорними нитками у техніці «хрестик». 50-70- ті роки представлені рушниками, виконаними у техніці «гладь». Пізніші роботи – вишивки переважно з геометричними різнобарвними візерунками.

Колекцію доповнюють народні бісерні прикраси ручної роботи, виготовлені Мирославою Гудим. Це – ґердани, комірці, пояси, низанки, які в ансамблі одягу виконують декоративну, оберегову функцію. У цій колекції – як автентичні прикраси, які повністю передають візерунки українських вишивок, так і більш сучасні варіації, але не менш цікаві і прекрасні.

Новинкою у музеї є виставка різьблених свічок. За технікою майстрів ХІХ століття у стилі барокко їх виконує Василь Головій. Столяр за фахом доволі швидко, за півроку, освоїв це мистецтво. Тепер щоразу додає нові, власні елементи. Розігріті парафіни різних кольорів – звичне робоче місце для майстра. Продумавши попередньо послідовність, він починає занурювати основу у різні кольори. Після того, охолоджує її у воді. Для того, щоб колір на свічці був більш помітний, цю процедуру необхідно повторити не менше двадцяти разів. Тоді починається процес різьблення свічки. У цей момент вона відкриває усю свою кольорову гаму. Процес неможливо передати словами, надрізи майстер закручує, вигинає, викладає, утворюючи дивовижну композицію з візерунків. Поки парафін теплий, можна виправити недоліки. Візерунки створюються ззовні, а при горінні отримуємо ефект, наче свічка горить зсередини. Найважча готова свічка важить майже 700 грамів. Майстер каже, що вкладає в роботи позитив, добрі наміри, робить їх з любов’ю, а отже вважає їх оберегами.

Свічка є символом життя, світла, символізує духовність. Використовуючи її, можна очистити свою енергетику, душу, свої думки. Це чудовий елемент декору інтер’єру, важлива частина сервірування святкового столу і просто – оригінальний подарунок до свята. Такі роботи піднімають настрій, звеселяють душу, а особливо в той момент, коли крізь прорізі в запаленій свічці дивне сяйво заповнює приміщення. У такі хвилини приходить спокій і відчуття гармонії в житті.

З відкриттям виставки Мирославу Гудим та Василя Головія привітав міський голова Олег Кіндер. Він побажав і надалі натхнення, цікавих ідей і реалізації всіх мрій та задумів. Олег Олексійович вручив майстрам Подяки за творчі досягнення, художню майстерність, плідну мистецьку діяльність, вагомий особистий внесок у збагачення культурно-духовної скарбниці міста та з нагоди Дня Ковеля.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.