Товарищи: танці під баян у міському парку

  1. Новина відноситься до:

У перше десятиліття ХХ століття у Луцьку на місці базару, який розводив антисанітарію під православним собором, вирішили зробити міський сад. Він радував не одне покоління лучан, доки його не вирізали, щоб збудувати на його місці театр. Про останнє десятиліття існування тоді уже міського парку – 1960-ті – розповідає Іван Головня.

***

Якщо у когось починали боліти ноги або хотілося просто відпочити від гармидеру та спокійно побалакати, можна було зайти до міського парку і там посидіти. Парк тоді знаходився на місці нинішніх драматичного театру та Театрального майдану. Він мав форму правильного квадрата з великою круглою клумбою у центрі, посеред якої на високому постаменті височіло скульптурне зображення Йосипа Сталіна у повен зріст, у накинутій на плечі військовій шинелі. У роках 1957-1958 однієї ночі пам'ятник зник. Лишилася лише клумба. Від неї вусебіч розходилося вісім утрамбованих піском і, здається, товченою цеглою рівненьких доріжок-алей. Обабіч них стояли довгі садові лавки. Уздовж однієї з алей тягнувся ряд засклених вітрин (добрий десяток) зі свіжими газетами, там же стояв критий літній павільйон, де можна було почитати газети, журнали і навіть книжки.

Іноді під вечір у парку з’являвся військовий духовий оркестр, і тоді довкола центральної клумби влаштовувались танці. Пил стояв стовпом, однак ніхто не звертав на це уваги. Бували там танці і під баян.

У дні, коли у соборі правилась Божа служба, в парку полюбляли посидіти і погомоніти літні і старенькі мешканці міста. Для Луцька цей парк був чимось на зразок оазису в пустелі. А року десь 1961-го парк здерли бульдозерами, у 1965-му на його місці виросла сіра і незграбна, схожа на броненосець «Потьомкін», споруда нового театру з Театральною площею довкола.

Центральний вхід у міський парк у 1960-х

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Олександр КОТИС

Коментарі