Утопізм совітської доктрини, співзвучної словам пісні «Я другой такой страны не знаю...» у двох показових новинах газети «Радянська Волинь» із середини травня 1962 року.

Шефи-лікарі. Працівники нашої поліклініки і лікарні (Луцька центральна лікувальна поліклініка – ХЛ) взяли шефство над селом Пожарки Рожищенського району. Група лікарів уже виїжджала до хліборобів, ознайомилася з їхнім життям, організувала медичний огляд і подала необхідну допомогу. Кілька днів тому шефи знову побували  в гостях у селян. Отоляринголог М. В. Галькевич, гінеколог З. М. Лисько і терапевти З. І. Ярова та Є. П. Женова оглянули хворих, провели консультації, якими скористались понад сто хліборобів. Пізніше підшефні прослухали лекцію «Медицина і релігія».

Лікарі вирішили відвідувати село щомісяця, встановити з хліборобами тісний зв’язок.

Гнівний протест. Робітники Луцького філіалу взуттєвої фірми «Прогрес» зібралися в просторому цеху на мітинг протесту проти випробовувань термоядерної зброї американськими маніяками. Мітинг відкрив секретар партійної організації підприємства Іван Кузьмич Тарасик: «Імперіалісти Сполучених Штатів Америки, ігноруючи світову громадську думку, проводять над островом Різдва в Тихому океані серію вибухів смертоносної бомби. Запеклі вороги миру брязкають зброєю, мріють нав’язати народам світу нову війну. Та на всі їх спроби ми, радянські люди, твердо говоримо: Ні, нас не залякати!». Потім слово взяв головний інженер філіалу Петро Юрійович Думяк. Він сказав, що наша країна сильна і могутня, для неї не страшні ніякі погрози ворогів миру.  Радянські люди, окрилені величною програмою комуністичного будівництва, самовіддано працюють в ім’я світлого майбутнього.

Учасники мітингу прийняли резолюцію, в якій висловлюють гнівне обурення проти ядерних випробувань американськими агресорами і вимагають їх припинити. Робітники дали слово підвищити продуктивність праці, випускати продукцію тільки відмінної якості, щоб внести гідний вклад у зміцнення могутності країни Рад – твердині миру і щастя для всіх народів світу.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.