Метою організації було продовження національної боротьби за державність. Організація діяла нелегально на українських землях у складі Польщі.

Перший осередок організації виник у Львові. Крайові команди діяли у Чехословаччині, Німеччині та Литві. Вони мали налагоджувати зв'язки із українськими емігрантами, готували літературу та транспортування зброї. Через посередників спілкувалися з урядовими колами ЗУНР та УНР.

В УВО були організаційна, бойова, розвідна та пропагандистська референтури. Бойовим кістяком організації на випадок нової війни мали стати українські інтерновані частини Італії та Чехословаччини.

Члени організації займались терактами. Підпалювали будинки польських урядовців, саботували державні свята, руйнували комунікації, нищили польські національні символи. 1927-го організація почала видавати у Берліні власний тижневик "Сурма" накладом у 10 тис. примірників. Відновила й підтримувала заснований Михайлом Грушевським "Літературно-науковий вісник".

У 1925-х УВО відмовилась від збройної боротьби та перейшла в легальну політичну діяльність. У 1929 році перетворилася на військово-політичну партію – Організацію українських націоналістів.