Найстрашніша в’язниця в історії людства, звідки ніхто не повернувся
Французькі археологи провели дослідження в самому центрі табору для пустельників, який розташовувався у в'язниці на острові Сент-Жозеф. Науковці змогли побачити маловідомі райони табору і виявити систему водопостачання в'язниці, яка досі вважається однією з найстрашніших в історії людства, оскільки у Франції ніхто з неї не повернувся.
Мова йде про табір, який був розташований на острові Сент-Жозеф - найпівденнішому з трьох островів Порятунку біля берегів Бразилії.
Перші згадки про них відносяться до XVII століття. Свою назву острови отримали після того, як в 1764 році група колоністів дивом врятувалася на них від епідемій, що вирували на материку. Однак згодом їх почали називати «островами диявола».
Справа в тому, що після Великої французької революції сюди почали навічно засилати ворогів Першої республіки. А ще через півстоліття, при Наполеоні III, острови Порятунку стали однією з найстрашніших в'язниць в історії людства.
Сюди заглянули сучасні археологи. В'язниці давно закинуті, джунглі поступово поглинають їх. Вони були засновані в 1852 році. Наполеон III виступав за послідовне розвиток пенітенціарних установ. Будівництво в'язниць значно змінило ландшафт архіпелагу.
Як з’ясували археологи, спочатку цей табір складався з двох великих прямокутних будинків з гуртожитками і камерами, переміжними з внутрішніми дворами.
Металеві решітки та двері для них виготовлялися на материку, а потім переправлялися на острів. Тут практикувався режим одиночного ув'язнення, також званий «сухою гільйотиною». До речі, його застосовували до 1925 року. Закон передбачав утримання ув'язненого в одиночній камері вдень і вночі в умовах повної ізоляції і абсолютного мовчання.
У таких камерах не було стелі, що дозволяло наглядачам постійно стежити за укладеними зверху. У безпосередній близькості від табору було побудовано декілька будинків, в яких жила охорона. Останні засуджені були направлені сюди в 1953 році.
Археологічна операція, попри її скромний масштаб, дозволила провести топографічне дослідження. В результаті археологи виявили велику кількість давно забутих споруд, включаючи цегляні колодязі.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
