Будівля старого ковельського вокзалу посідає вагоме місце в архітектурній історії волинської залізниці.

Це зумовлено периферійним розташуванням Волинської губернії у складі Російської імперії. Тобто залізниця тут розвивалася не так швидко й динамічно, як, наприклад, в «австрійській» Галичині. Проте містить вона чимало цікавинок і неймовірних фактів. Залізницю на Волині стали будувати з 1870-х років, а станція в Ковелі почала діяти уже в 1873-му. Цими шляхами Києво-Брестської залізниці з Російської імперії везли сільськогосподарські товари, ліс, будматеріали в порти Піллау, Кенігсберга, Данціга.

У Ковелі одразу із заснуванням станції відкрили депо. Це зумовило економічний розвиток міста і збільшення кількості жителів. За два десятиліття населення Ковеля збільшилося уп’ятеро. Потік пасажирів і товарів зростав, усе гострішою ставала потреба у новому вокзалі. За проектування взявся майбутній автор київського вокзалу Олександр Вербицький. Він здобув практичний досвід будівництва під час спорудження Київського оперного театру.

У 1907 році нове приміщення ковельського вокзалу відкрили. Воно мало характерні риси модерну – популярного стилю будівниц­тва тих часів. Цей вокзал пережив Першу світову, міжвоєнний час. Не витримала будівля перипетій Другої світової війни. У 1943 році вокзал ще був, проте згодом його підірвали. Нову будівлю, яка й існує досі, відкрили вже у 1951 році.

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.