Шевельов виділив трьох ворогів відродження України

Джерело: Gazeta.ua

17 грудня 1908-го у Харкові народився мовознавець Юрій Шевельов. Він займався слов'янським мовознавством, історією української літератури, театральною та літературною критикою. Активно брав участь у діаспорному науковому та культурному житті.

1954-го Юрій Шевельов написав у Бостоні статтю "Москва, Маросєйка", в якій сформулював кілька важливих уроків Переяслава-1654. Міркував про "історію великої і ще не закінченої війни" — саме так він назвав "історію культурних зв'язків між Україною та Росією". У статті професор робить висновок: "Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини".

"Запекла ненависть Михайла Драгоманова не знищила українського провінціалізму. Запекла ненависть Дмитра Донцова не знищила Москви. Запекла ненависть В'ячеслава Липинського не знищила комплексу Кочубеївщини. Сьогодні вони панують, і вони урочисто справляють ювілей Переяслава", - пояснював він.

Батьки Шевельова походили з Німеччини та носили прізвище Шнайдер. У зв'язку з початком Першої світової війни змінили своє прізвище на Шевельови, вибравши початкове Ш, щоб не міняти міток на серветках.

1931-го Шевельов закінчив Харківський університет. 1939-го захистив кандидатську дисертацію під керівництвом Леоніда Булаховського. Працював викладачем, потім доцентом Інституту журналістики і Харківського університету. У 1930-х студентом Шевельова був письменник Олесь Гончар. Від 1941 року до 1943-го Шевельов був завідувачем кафедри української філології. 1943-го виїхав до Львова, де працював над підготовкою німецько-українського правничого словника, який не був завершений. Восени 1944-го переїхав в Німеччину. Був доцентом слов'янської філології Українського вільного університету. 1949-го захистив докторський науковий ступінь в УВУ. Підготував книгу "Нарис сучасної української літературної мови".

За запрошенням німецького славіста Макса Фасмера став лектором російської та української мов у Люндському університеті в Швеції. У 1952-1954-х працював у Гарвардському університеті в США. 1953-го померла мати Шевельова, яка подорожувала разом із ним усе життя. Через конфлікт уз мовознавцем Романом Якобсоном перейшов до Колумбійського університету.

1977-го Юрій Шевельов вийшов на пенсію. 1979-го у Гейдельберзі опублікували фундаментальну працю Шевельова "Історична фонологія української мови". Після здобуття Україною незалежності Шевельов кілька разів відвідував різні українські міста. Гроші, одержані від Шевченківської премії, Шевельов передав на розбудову Української гімназії №6.

Помер Юрій Шевельов 12 квітня 2002-го у Пресвітеріанській лікарні у Нью-Йорку.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі