Палац Чацьких, який колись був у Боремлі, міг би стати доброю ілюстрацією, якими ж були більшість шляхетських резиденцій Волині.
Сьогодні Боремель – село у Демидівському районі Рівненської області. 1100 називають роком першої згадки. У XIV столітті належало до власності Коріатовичів.
Як пише безіменний історик на сайті відділу культури та туризму Демидівської РДА, У 1451 році польський король Казимир Яггелонович видає у Вільно володимирівському наміснику князю Михайлу Костянтиновичу Курцевичу грамоту, в якій підтверджує за останнім права на маєтки, у числі яких згадується і Боремель. З цього документу випливає ще одна важлива деталь, а саме, що у XV ст. Боремель входить як територіальна одиниця до складу Луцького повіту.
У 1547 році Боремлю було надано Магдебургське право.
Польський дослідник Роман Афтанази подає цілий ряд власників Боремля між XV та XVIII століттями. У 1690-х роках Боремель стає власністю Чацьких. Мусило минути ще майже століття, коли Францішек Чацький вибудував у Боремлі пізньобароковий палац. Тут був останній король Речі Посполитої Станіслав Август 1781 року.
Невідомо, що сталося далі, але є відомості, що у 1782 Францішек Чацький збудував у Боремлі новий палац за проектом королівського архітектора з прізвищем Coustou. Розкішна резиденція складалася із кількох корпусів. Декорації стін виконав тринітарський чернець із Луцька Юзеф Прехтль, автор ікони святого Каетана з першою відомою панорамою Луцька.
Зображення з книги Романа Афтаназі Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej
Реконструкція Ольги Михайлишин
Наприкінці століття Діонісій МакКлер (ще одне написання: Міклер) заклав розлогий парк навколо палацу, вписавши його в пагорби на березі річки Стир.
Зрозуміло, що така велика резиденція мала б містити цінні колекції картин, посуду, вишуканих меблів, бібліотеку, архів тощо. Однак про них майже нічого не відомо. Мабуть, через те, що зазвичай описи колекцій походять із пізнішого часу, а боремельському палацові Чацьких до таких часів дожити не вдалося.
Резиденція була зруйнована у 1831 році під час польського повстання. Після тих подій палац уже не відбудовували. Майно Чацьких конфіскували і передали в державну власність. Є лише одне зображення руїн, які виконав Наполеон Орда уже значно пізніше.
Досі збереглися лиш легенди про підземні ходи палацу. Ось як їх описують на Вікіпедії:
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
