Волинська говірка: імена луцьких караїмів ХVI – ХVII століть

  1. Новина відноситься до:

У попередніх матеріалах ми вже розповідали про імена й прізвища українських міщан, що мешкали в Луцьку три-чотири століття тому. Нині пропонуємо увазі читачів короткий перелік імен тутешніх караїмів означеного часу.

1569 рік став часом утворення нової держави – Речі Посполитої, що виникла в результаті добровільного об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського внаслідок підписання унії в польському місті Любліні. До складу новоутвореної країни відійшли і волинські терени, а їхні жителі – шляхта й зем’яни, ґродські та міські урядники з поспільством у червні 1569 року чинили присягу монарху Речі Посполитої – Сиґізмунду Авґусту. Разом із міськими владцями у вірності королю заприсягнули представники етнічних спільнот Луцька. З-посеред них і караїми – Мошко, Гошва, Мисин, Шанко та Волчко.  

Доповнити перелік імен луцьких караїмів дозволяє міська актова книга Луцького маґістрату за 1638–1640 роки. Її аркуші містять певні зауваги про цю етнічну спільноту. Ідеться зокрема про караїмів Нісана, Абрама Шмуйловича, Нагамину, Мисана, Іцхака Бизика. Луцький караїм Нісан, до прикладу, у червні 1638 року повідомляв маґістрат про те, що славетний міщанин Василь Сухоносович повернув йому значний борг – п'ять кіп литовських грошей.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі