§ Луцький з’їзд монархів: король Владислав ІІ Ягайло

Луцький з’їзд монархів: король Владислав ІІ Ягайло
  1. Стаття відноситься до:

Одним із почесних гостей на Луцькому з’їзді європейських монархів у січні 1429 року був польський король Владислав ІІ Ягайло, двоюрідний брат Вітовта.

 

 

Чим відомий польський король Владислав ІІ Ягайло? По-перше, він був сином великого князя литовського Ольгерда, правнуком Юрія І Львовича та короля Данила. Ягайло є засновником династії Ягеллонів. В 1377—1381 та 1382—1386 роках він був Великим князем Литовським, а з 1386 до 1434 року польським королем, володарем Русі з династії Гедиміновичів. Ягайло увійшов в історію як польський король, який правив найдовше – майже 50 років.

Та історія взаємовідносин Ягайла та Вітовта була досить не проста. Мали місце тут міжусобні війни, боротьба за владу та вплив і потім мир.

Не дивлячись на протистояння, саме за наказом Ягайла у 1387 році в удільного князя Федора Даниловича Острозького була вилучена Луцька земля і передана у володіння «до королівської волі» (тобто у тимчасове володіння) Вітовту. Тоді старостою Луцька, тобто «співправителем» Вітовта, було призначено поляка - сандомирського каштеляна Креслава з Курозвенків.

Польський король Ягайло, як і Вітовт належав до лицарського ордену Дракона, який був заснований імператором Священної Римської імперії Сигізмундом I Люксембургом. Метою таємного об’єднання була охорона Хреста Господнього та боротьба з язичниками, якими тоді були для християн турки.

 

Печатка Владислава ІІ Ягайла. Зображення з Вікіпедії

 

15 липня 1410 року Вітовт та Ягайло перемогли як союзники спільного ворога в Грюнвальдській битві. Перемога союзницьких військ підірвала військову могутність Тевтонського ордену і припинила експансію його лицарів на схід. Військо Королівства Руського і Королівства Польського очолював Король Ягайло, а військо Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського очолював великий князь литовський Вітовт. До війська князя Вітовта входили підрозділи литовських (сучасна Білорусь), руських (сучасна Україна) та жамойтських (сучасна Литва) земель, в тому числі: з Луцька, Поділля, Києва, Стародуба, Володимира, Кременця, Берестя (Бреста), Смоленська.

В січні 1429 році відбувся знаменитий з'їзд в Луцьку з безліччю європейських вельмож. Результатом заходу повинна була бути коронація Вітовта і проголошення його незалежним королем Литви і Русі. Ягайло довгий час не погоджувався на це, проте стараннями римського імператора Сигізмунда І його вдалось вмовити і погодитись визнати Вітовта собі рівним. Але польські вельможі, які супроводжували польського короля, були категорично проти. Їх можна було зрозуміти, адже ласий шматок території та влади міг бути втрачений назавжди.

 

 Владислав ІІ Ягайло на фресці. Люблін, 1418. Зображення з Вікіпедії

 

Відомо з історії з’їзду, що краківський єпископ Збігнєв Олесницький під час з’їзду монархів навіть звернувся до Вітовта з різкими звинуваченнями, що останній плекає свої інтереси і що при обранні Ягайла поляки керувалися також духовним благом литовців. Польська делегація дорікала Ягайлу, що той покликав їх до Луцька, аби вони стали свідками відділення від польської корони кращих територій. Делегація з Польщі покинула з’їзд завчасно, за ними втік і польський король. Безумовно, Вітовт сильно засмутився, адже не очікував такого ходу подій. А через рік після з’їзду в Луцьку Вітовт помер…

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Коментарі