Як заробити державному стадіону?

У ці літні дні я вже три роки поспіль пригадую власну історію футбольного Євро-2012, зазвичай вона, історія, світла та розвесела, але була помережена невеселими думками про те, як занепадають українські об’єкти, збудовані до чемпіонату Європи.

Не будемо про нещасні «хюндаї», футбольним людям було боляче за пустку на «Арені Львів» та безпросвітність боргів НСК «Олімпійського».

Гарячі голови хотіли взагалі розібрати львівський стадіон по цеглині… Лихо із назвою «війна» допомогло розправити крила «Арені Львів», яка торік наблизилася до самоокупності, а такий-сякий менеджмент з’явився і на НСК «Олімпійський». Стадіони зажили не тільки футбольним життям, і неспортивні заходи допомагають їм приймати саме футбольні матчі. Екскурсії, концерти, виставки, конференції. До маркетингового ідеалу нашим аренам ще далеко, тому не оминув нагоди побачити, як розпорядилися своїм «євроспадком» варшав’яни, які у січні 2012 року, найпізніше з-поміж усіх міст, що приймали Євро-2012, відкрили власну футбольну мега-арену.

...До «Народового» дуже просто і швидко дістатися з центру Варшави – якихось десять хвилин на автобусі через міст Понятовського. Якщо йти пішки, можеш трохи втомитися, тому коли у скверику перед ареною помітив зо двадцять розвішаних між липами гамаків, закортіло відпочити. За нашою звичкою, почав шукати, кому треба сплатити за миті відпочинку, але з’ясував, що гамаки в центрі європейської столиці – то «задарма». Як і класний Wі-Fі, який дозволяє розмовляти у скайпі, як і вхід на рецепцію арени, користування туалетом і кулером з прохолодною водою.

Побудувати нову арену на території «Стадіону Десятиліття» поляки хотіли ще з середини 1990-х років, адже з 1983 року арену не використовували, монументально-совковий 70-тисячник занепав, його трибуни позаростали кущами, а сам стадіон використовували як ринок. Причому то був мегакриміналізований базар, яким заправляла в тому числі українська та російська мафія.

Справа зрушилася з мертвої точки після визначення господарів Євро-2012. Стало зрозуміло, що столиця країни потребує великого сучасного стадіону, який міг би приймати матч-відкриття та інші поєдинки турніру. Будівельні роботи завершили на «Народовому» в кінці листопада 2011 року, відкрили у січні 2012-го, а під час Євро тут зіграли п’ять поєдинків, у тому числі матч-відкриття.

...Власне на рецепції, про яку я згадав вище, записуюся на оглядову екскурсію стадіоном. Тут можна дістати екскурсію на оглядовий пункт, маршрут футболіста, історичний та ексклюзивний маршрути. Ціна коливається від 10 до 40 злот (60 – 240 грн), учні, студенти, неповносправні та їхні супровідники є пільговиками і платять половину від вартості квитка. Дешевше брати родинний квиток.

Фінансові результати Національного стадіону у Варшаві обнадійливі. Спортивний об’єкт, побудований до Євро-2012, починає приносити прибутки. Пйотр Ґлінковський, який проводить екскурсії на арені, пояснює, що торік платники податків уже не мусили докладатися до функціонування об’єкта: «Національний Стадіон – це підприємство, яке саме фінансується. Ми побудували бюджет таким чином, щоб збалансувати прибутки й витрати. Відмовилися від дотацій з державного бюджету. І його баланс коливається в межах нуля. Добрі фінансові результати об’єкта – це наслідок того, що тільки у 2014 році на стадіоні зорганізовано понад 500 заходів».

Із світових топ-зірок тут вже співала Мадонна, цими днями чекають на «AC/DC». На нижніх ярусах арени облаштовано океанаріум, із квітня до жовтня щотижня відбувається лазерне театралізоване дійство на тему загибелі Помпеїв. Парковку арени у вільні від футбольних матчів дні використовують як найбільшу у Варшаві картингову трасу. А в літні дні вільні площі прилаштували ще й до автокінотеатру. Крім того, «Народовий» – справжній центр сімейного дозвілля в польській столиці. Навколо стадіону прокладено рівно однокілометрову асфальтовану доріжку з відмітками через кожні 100 метрів. Нею бігають, їздять на велосипедах, скейтах і навіть інвалідних візках.  Не дивно, що «Народовий» встиг навчитися заробляти на себе.

...Екскурсія закінчується там, де почалася, – на рецепції стадіону. Її ведучий запрошує зробити світлину у фотобудці. Посміхаєшся, сплачуєш 10 злотих і за мить тобі в брендованому конверті дають кілька фото, на яких ти вже на тлі стадіону або обіймаєшся з польськими футбольними зірками. Поляки справді вміють заробляти пеньонзи! І їхні ідеї придатні не тільки для стадіонів класу «люкс»...

Польський національний імені …львів’янина

Як і в Україні, польські стадіони Євро довго називали. У Варшаві спочатку відмовилися продавати назву арени якійсь великій корпорації, а згодом дискусія точилася навколо надання «Народовому» імені Папи Римського Івана Павла II (початок будівництва збігся зі смертю понтифіка), імені Ришарда Сівєца – колишнього вояка Армії Крайової, філософа, який 8 вересня 1968 року на «Стадіоні Десятиліття» здійснив акт самоспалення у присутності партійної номенклатури і десятків тисяч глядачів на знак протесту проти введення радянських військ у Чехословаччину. 28 червня 2012 року, вже під час Євро-2012, польський Сейм ухвалив рішення про надання стадіону імені Казімежа Гурського – польського футболіста і тренера, який народився у Львові. Казимеж грав до 1944 року за три львівські команди, а згодом тренував чимало польських та навіть грецьких команд, а у 1970 – 1976 роках очолював збірну Польщі, яка здобула золоті медалі на Олімпійських іграх у Мюнхені (1972), срібні медалі на чемпіонаті світу у ФРН (1974) і срібні медалі на Олімпійських іграх у Монреалі (1976).

«Народовий» часто не так стадіон, як мистецько-розважальний об’єкт.

Навколо стадіону прокладено кілометрову трасу, якою послуговуються бігуни, скейтбордисти та інваліди.

У фотобудці зроблять миттєве фото на тлі арени.

На стадіоні організовано п’ять видів тематичних екскурсій.

У 2014 році арена вийшла на рівень самоокупності.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.